Користувач:Антон Шкурко
Зміст
- 1 Загальні відомості
- 2 Контакти
- 3 Участь
- 4 Словарь української мови
- 5 Сучасні словники
- 6 Ілюстрації
- 7 Медіа
- 8 Цікаві факти
- 9 Джерела та література
- 10 Зовнішні посилання
- 11 Слово "Істина"
- 12 Слово "Біржа"
- 13 Слово "Блакитний"
- 14 Слово "Брехати"
- 15 Слово "Брат"
- 16 Слово "Багатство"
- 17 Слово"Голос"
- 18 Слово "Горілка"
- 19 Слово "Горностай"
- 20 Слово "Господь"
Загальні відомості
ПІБ
Шкурко Антон Ігорович
Спеціальність
Правознавство
Група
ПРБ-1-13-4-0д.
Контакти
Електронна пошта
Web сторінка
http://vk.com/id176047575 (Моя сторінка "В контакті" )
Участь
Конференції
У 2009 році я брав участь у конференції під назвою "Україна-це життя".Учні 9 класів обговорювали найважливіші питання стосовно економіки,політики України,а також брали участь у міжнародних презентаціях своєї країни.
Олімпіади
У 2010 році Я отримав призовий фонд на олімпіаді з математики,яка називалася "Кенгуру".
Благодійні акції
Кожного року гімназія де я навчався проводила благодійні акції,а саме збирання коштів на дитячі будинки.
Університетські заходи
У жовтні 2013 я брав участь у концерті "Ось ми які" на якому студенти першого курсу Київського університету імені Бориса Грінченка презентували свою групу.
Словарь української мови
Визначення за Борисом Грінченком
Газета, -ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів. Левиц. І. 180.
Сучасні словники
ГАЗЕТА, и, жін. Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-політичного, культурного та економічного життя. Газета для людини, що вікна для хатини (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 380); — Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Юрій Яновський, I, 1958, 309).
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=vm3gm9Irir4 Відео про те як виробляють друковані газети
Цікаві факти
28 серпня 2009 року в Тернополі з нагоди Дня міста виготовили найбільшу в Україні (а може, й не тільки) газету, розмір якої дорівнював приблизно 50 м². Ця акція відбулася з ініціативи тернопільського прес-клубу та за сприяння Тернопільської міськради з метою об'єднання всіх журналістів регіону й підкреслення важливості «четвертої влади». На центральному майдані міста зібралося чимало представників тернопільських та всеукраїнських видань, щоб зі сторінок власних газет склеїти одну спільну. На це пішло майже кілометр скотчу, а міський голова Тернополя Роман Заставний власноруч допомагав у «випуску» газети-гіганта. Організатори акції планували запросити на захід представника Книги рекордів України, але не встигли оформити потрібні документи. І без того дивовижна газета стала сюрпризом і окрасою Дня міста і впродовж доби, поки її було закріплено до сходів місцевого драмтеатру, біля неї сфотографувалися сотні тернополян та гостей міста
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)\ Словарь української мови (упорядкував Борис Грінченко)
Зовнішні посилання
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Слово "Істина"
Визначення за борисом грінченком
Істина, -ни, ж. 1) = І́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Каменец. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.
Сучасні словники
ІСТИНА, и, жін.
1. Те саме, що правда 1. Те, що було тільки чуткою, — сталося істиною (Гнат Хоткевич, I, 1966, 157); [Дубина:] Наука без суперечок не буває. У суперечці народжується істина (Захар Мороз, П'єси, 1959, 221).
2. книжн. Моральний ідеал, справедливість. Боротьба за велику комуністичну істину породила титанічні вияви емоцій у народній творчості (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 67).
3. філос. Достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей. Ленін показав, що буржуазні реакційні ідеологи не хочуть визнавати об'єктивної істини (Ленін, Коротка біографія, 1955, 104); Істина завжди конкретна, тобто питання про істинність завжди розв'язується в певних, конкретних умовах, на основі знання суті питання (Логіка, 1953, 90).
4. Положення, твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. Якось у розмовах із старими начитаними аксакалами натрапив [Синявін] на цікаві притчі й мудрі істини життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27); Завше треба пам'ятати істину одну, просту: У житті потрібно мати Мрію. прагнення, мету! (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 80).
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=aE9_kLu8eE0 Відео про суть істини.
Див. також
Поняття у класичній філософії
У класичній філософії, оформлюються дві альтернативні парадигми трактування істини — одна з них ґрунтується на принципі кореспонденції як відповідності знання об'єктивному стану справ предметного світу (Аристотель, Ф. Бекон, Спіноза, Дідро, Гельвеція, Гольбах, Фейєрбах та ін), інша — на принципі когеренціі як відповідності знання іманентним характеристикам ідеальної сфери: утримання Абсолюту (Платон, Гегель і ін), вроджених когнітивним структурам (Августин, Декарт), самоочевидність раціоналістичної інтуїції (Теофраст), чуттєвим відчуттям суб'єкта (Юм), апріорним формам мислення (Кант), цільовим установкам особистості (прагматизм), інтерсуб'єктивної конвенцій (Пуанкаре) та ін.
Так, Аристотель у своєму трактаті «Метафізика» писав: « «Казати про суще, що його немає, або про не-суще, що воно є, – значить говорити хибно; а казати, що суще є і не-сущого немає, – значить говорити істинно». »
Подібне протиставлення існуючого неіснуючому, як істинного неправдивому зустрічається і в діалозі «Кратилус» Платона, де Гермоген дає ствердну відповідь на питання Сократа «У такому випадку той, хто говорить про речі відповідно до того, які вони є, правду говорить, той же, хто говорить про них інакше, бреше?» - «Так.».
Кореспондентська теорія лягла в основу діалектичного матеріалізму, в якій істинними визнаються уявлення, що правильно відображають об'єктивну дійсність. В. І. Ленін називав істинними уявлення, що «…не залежить від суб'єкта, не залежить ні від людини, ні від людства…».
Зовнішні посилання
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
Слово "Біржа"
Тлумачення за Борисом Грінченком
Біржа, -жі, ж. 1) Биржа, мѣсто стоянки городскихъ извощиковъ. 2) Городскія извощичьи дрожки, сани. Ми приїхали біржею. Полт.
Тлумачення у сучасних словниках
1. У капіталістичних країнах — установа, де здійснюються торговельні, фінансові та інші операції. На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 584). 2. Капіталістична установа, в якій проводиться реєстрація безробітних і здійснюється посередництво між трудящими та підприємцями в купівлі й продажу робочої сили. Ні один негр не дістане в Чікаго роботи, аж поки біржа забезпечить роботою всіх білих безробітних (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 280); // іст. Спеціальний пункт, де за часів німецької окупації брали на облік радянських трудящих для примусового вивезення на каторжні роботи у фашистську Німеччину. Серед ночі темної біржа запалала, Що молодих хлопців та дівчат В неволю тяжкую фашистськую висилала (Українські народні думи.., 1955, 488); // перев. із сл. праця, іст. Установа, що в перші роки Радянської влади проводила боротьбу з безробіттям, регулюючи трудовлаштування і попит на працю. — У мене ніяких робіт нема. Я — інженер.. Штати маю повністю і... не мені доручено справи біржі робочої сили (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 29). 3. заст. Місце стоянки візників, фурманів у містах. Візники стояли на біржі; // Сани або дрожки візника. Ми приїхали біржею (Словник Грінченка).
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=9i1SP1MNxXU Відео ролик який поясняє що таке біржа.
Див.також
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%B0 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96
Посилання
http://www.ukrse.kiev.ua/ http://www.ux.ua/ http://www.pfts.com/ http://www.birga.com.ua/
Слово "Блакитний"
Тлумачення за Борисом Грінченком
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. Котл. Ен. ІІІ. 14. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. К. ЧР. 334. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б’є. Шевч.
Сучасні словники
БЛАКИТНИЙ, а, е. Небесно-голубого кольору; голубий. Як небо блакитне — нема йому краю, Так душі почину і краю немає (Тарас Шевченко, I, 1951, 75); Бліде лице з блакитними очима визирнуло з кімнати (Панас Мирний, III, 1954, 94); Блакитним цвітом рясту.. цвіли горби земні (Микола Бажан, I, 1946, 268); * Образно. Душно... Вікно одчинити? Ні — тихо Мрії блакитні влетять у вікно (Максим Рильський, I, 1956, 18). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 196.
Ілюстрації
Див. також
В більшості випадків англійське слово "blue", яке в колориметрії перекладається, як "синій", в мистецтві перекладається, як "блакитний" "Блакитний період" в творчості Пабло Пікассо — період з 1901 по 1904 роки, коли митець жив у Парижі та Барселоні. Переважаючий настрій картин цього періоду — сентиментальна меланхолія, виражена похмурими холодними ефірними відтінками блакитного, завдяки чому й закріпилася назва. Об'єктами його творчості цього періоду були бідняки, ізгої суспільства. Блюз (від англ. blue — блакитний) — музичний жанр. "blue note" (дослівно "блактина нота") — нота поза темперованою шкалою, характерна цьому жанру. Нерідко блакитний колір присутній в назвах творів, що написані в цьому жанрі (або елементами блюзу), напр. "Рапсодія в блакитних тонах" Дж. Гершвіна.
Блакитний — колір мрії та ідеальності. Звідси поняття «Голуба мрія» (тобто прекрасна і недосяжна), блакитний злодюжка з «Дванадцяти стільців» у І. Ільфа і Є. Петрова (тобто злодюжка, який мучився розкаяннями совісті після крадіжок), блакитне волосся Мальвіни з казки «Буратіно» Матеріальним «втіленням» блакитного кольору вважається камінь топаз. Відомо, що В. І. Ленін завжди з собою носив ідеально оброблений топаз блакитного кольору "Блакитне паливо" — газ. Згораючи світиться блакитним. Біло-блакитні — традиційні кольори футбольного клубу Динамо (Київ) Біло-голубі — прихильники В. Януковича та Партії регіонів на президентських та парламентських виборах в 2004—2006 роках
Джерела
http://sum.in.ua (Академічний тлумачний словник)
Слово "Брехати"
Тлумачення за Борисом Грінченком
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: щовечора на улицю махаєш: Мил. 104. В живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном№ 6947. Преніе на всі заставки. Посл. Щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = Гавкати. Собака бреше, вітер несе. Ном.
Тлумачення за сучасним словником
БРЕХАТИ, брешу, брешеш, недок., розм. 1. Говорити неправду. Бреше, як піп у церкві (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 24); Брешеш, дівчино, неправда твоя (Павло Чубинський, V, 1874, 81); Чіпка мовчав.. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше?.. (Панас Мирний, II, 1954, 206); То нібито так: брехали старі люди, та й я за ними брешу (Іван Франко, IV, 1950, 63). 2. Гавкати. Собаки брехали, аж вили, неначе за поли когось водили (Нечуй-Левицький, III, 1956, 339); [Старшина Нехай собі чешуть язики! Собака бреше, а вітер несе (Карпенко-Карий, I,1960, 37); На селі було тихо. Тільки десь на далекому кутку сонно брехав собака (Олесь Донченко, III, 1956, 9). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 233.
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=_sUAC7jRbmA "Мистецтво брехні".
Див.також
Велика брехня. Велика брехня — пропагандистський прийом. Визначений Адольфом Гітлером у книзі «Моя боротьба» (нім. Mein Kampf, 1925 р.) як «брехня настільки велика, що ніхто не повірить у те, що хтось мав сміливість спотворити реальність так безсоромно».
Роман Джорджа Оруелла «1984» посилається на теорію Великої Брехні кілька разів. Наприклад: «Ключове слово тут - білочорний. Як і багато слів новомови, воно містить два протилежних значення. У застосуванні до опонента воно означає звичку безсоромно стверджувати, що чорне - це біле, всупереч очевидним фактам». «Говорити явну брехню і одночасно в неї вірити, забути будь-який факт, що став незручним, і витягти його із забуття, як тільки він знову знадобився, заперечувати існування об'єктивної дійсності і враховувати дійсність, яку заперечуєш, - все це абсолютно необхідно». Актор Річард Белцер визначає «Велику Брехню» у своїй книзі «НЛО, Кеннеді, і Елвіс: змови, щоб повірити в які, не обов'язково бути божевільним» так: «Якщо Ви говорите досить велику брехню, і говорите її досить часто, люди повірять, що Ви говорите правду, навіть якщо те, що Ви кажете — повна фігня.» У грі Цивілізація IV, всі ідеології мають цитати, які роз'яснюють їх зміст. Цитата, що відноситься до фашизму - «Великі маси людей швидше повірять у велику брехню ніж в маленьку».
Посилання
http://hrinchenko.com/ http://sum.in.ua/ http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%8F
Слово "Брат"
Визначення за словником Грінченка
Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів пани, на Москві реб’ята, а у нас брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) Старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) Молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. Братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець досестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) Брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) Три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.
Визначення за сучасним словником
Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері. Випроводжала сестра свого брата (Тарас Шевченко, II, 1953, 42);
[Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Леся Українка, III, 1952, 719); * Образно. До бою звелась богатирська дружина
Радянських нар о дів-братів (Микола Бажан, I, 1946, 115); * У порівняннях. Покохав Андрій Семена, як рідного брата (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 447).
Брат у перших — син дядька або тітки. До Лемішки заїхав.. брат у перших із жінкою (Нечуй-Левицький, I, 1956, 189); Брат у других — син
двоюрідного дядька або тітки. А ваш брат у других, чи здоровий він з молодою жінкою? (Марко Вовчок, I, 1955, 244); Двоюрідний брат — те
саме, що Брат у перших. Мирон Підіпригора схожий на свого двоюрідного брата Василя (Михайло Стельмах, II, 1962, 13); Молочний брат — син
годівниці по відношенню до чужих дітей, яких вона годує; Троюрідний брат — те саме, що Брат у других.
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=BEvskb7IsuE ( Відео про життя зірок-боксерів)
Цікаві факти
2007 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії було відкрито астероїд, який згодом було названо на честь братів Кличків — 212723 Кличко. На старті професійної кар'єри брати Клички не захотіли змінити імена на німецький лад. Віталій Кличко сказав, що мріє, аби його іменем назвали одну з вулиць у місті Києві, але не за спортивні заслуги, а за політичні досягнення. Віталій Кличко став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
Посилання
http://www.klitschko.com/ http://hrinchenko.com http://sum.in.ua/s/brat
Слово "Багатство"
Визначення за Борисом Грінченком
Багатство, -ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117.
Визначення за сучасним словником
1. Велике майно, цінності, гроші. Не той чоловік вбогий, що багатство стратив, а той, що не дбає ні об чім (Марко Вовчок, VI, 1956, 251); А звідки в мене те багатство візьметься, коли я день і ніч на панській землі роблю? (Юрій Яновський, I, 1954, 32); * Образно. Бліде сонце, показавшись на мить, висипало з-за хмар на землю своє останнє багатство (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 74); // Достаток усього, розкіш; протилежне бідність. Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Панас Мирний, I, 1949, 236); Жити в багатстві.
2. перев. мн. Сукупність матеріальних цінностей (про надра землі, тваринний і рослинний світ). Ще ж лежать під землею багатства (Павло Тичина, I, 1957, 164); В океанах і морях є великі багатства. Це насамперед різноманітні тварини і рослини (Фізична географія, 5, 1956, 59).
3. чого. Велика кількість, багатоманітність. Він.. захопився блиском та багатством європейської культури (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135); Багатство дієслівних синонімів, які письменник [М. Коцюбинський] часто вживає в новому значенні, допомагає передати глибокі людські переживання (Українська література, 9 клас, 1957, 232).
4. перен. Про щось дуже цінне, важливе, значне. Найбільше багатство — здоров'я (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 143); Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь.. І чабан береже його (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 56).
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=UYvuEL7R5lg (Багатство не вада. Відео тренінг)
Див.також
Українські прислів'я про гроші та багатство:
Або грай, або гроші вертай! • Біда з грошима – біда і без грошей. • Брат братом, сват сватом, а гроші – не рідня. • Велика справа – гроші, а ще більше – правда! • Віддай гроші руками, а ходи за ними ногами. • Віра вірою, а бринза за гроші. • Грошей – і кишеня не сходиться. • Гроші відкривають всі двері. • Гроші круглі: день і ніч котяться. • Гроші маленькі, та велику справу роблять. • Гроші хороші лічені, а діти виховані. • Де гроші говорять, там правда мовчить. • Де гроші говорять, там розум мовчить. • Де качани копали, там і гроші пропали. • Держи копієчку про чорний день. • Де треба – свисни, та золотом блисни. • Де не доглядиш оком, заплатиш гаманцем. • Діла на копійку, а балачок на гривню. • Договір дорожче за гроші. • За гроші і біс молитву прочитає. • За добре слово не платять грошей, а скажеш – усім приємно. • За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. • За спрос грошей не беруть. • За що продать, то продать, аби свіжа копійка! • З грошима і в грязі чистий. • I знов за рибу гроші. • Кому так, кому п'ятак, а кому дарма. • Копійка любить, щоб її рахували. • Купив біду за свої гроші. • Людина без грошей, як птах без крил. • На копійку напився, а на рубель похвалився. • Не женися за довгим рублем, і короткий втратиш. • Почин дорожче грошей. • Розум за гроші не купиш. • Скупому душа дешевше гроша. • Скупий і над копійкою трясеться. • Слово старше, ніж гроші. • Совісті менше – грошей більше. • Той п'є, у кого гроші є. • У кого гаманець товстий, у того розмова проста. • У нього грошей, як у жаби пір'я. • Хай і моя копійка не буде щербата. • Хлопець і тепер червонець стоїть, а як боки намнуть, то і два дадуть.
Посилання
http://sum.in.ua/s/baghatstvo http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/517-baghatstvo.html#show_point http://ua.museum-of-money.org/view/ukransk_prislvya_prikazki_pro_grosh/
Слово"Голос"
Тлумачення за Борисом Грінченком
Голос, -су, м. 1) Голосъ. Козацьким голосом гукає. ЗОЮР. І. 217. Почула Леся Кирила Тура голос. К. ЧР. 136. На такий голос. Такимъ голосомъ. Питає його на такий саме голос, як у дочки. Чуб. II. 201. У голос. Громко. Ой прийшли до Дунаю та у голос гукнули. О. 1862. X. 2. Плачеплаче, а далі й заридає у голосМВ. (О. 1862. ІІІ. 60). Іван у голос тужить. О. 1861. IV. 62. У голос ударились. Заплакали громко. Г. Барв. 58. Иногда въ томъ же значеніи совсѣмъ безъ глагола. Батько і мати бачуть лихо, та в голос. ХС. VII. 455. Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. Г. Барв. 207. Не своїм голосом. Громко, испуганно, неестественно. Кричить не своїм голосом. Ном. № 3460. У свиний голос. Несвоевременно; чаще всего: очень поздно. Ном. № 7797. Подати голос. Отозваться. Марина перша було подає голос. Левиц. І. 112. В один голос. Одинаково. Чи можна ж, щоб стільки людей брехало та все в один голос? На голос. Громко. Брат читає коло стола на голос. Федьк. Ум. Голосок, голосочок, голосонько. Кого я люблю по голосоньку пізнаю. Чуб. V. 1067.
Тлумачення у сучасному словнику
Сукупність різних щодо висоти, сили і тембру звуків, які видав людина (або тварина, що дихає легенями) за допомогою голосового апарата. Наострю слух твій, щоб, як окликнуся, Ти чув мій голос, наче грім у хмар (Іван Франко, XIII, 1954, 324); Важко ступив [Невкішілий] з порога в кузню й поздоровкався глухим простудженим голосом (Андрій Головко, II, 1957, 259); Цікаво, що у самців безхвостих земноводних є голос, який служить їм для призивання самки (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 12). ♦ В один голос: а) одностайно. [Коваль:] Усі в один голос радять виряджати Степана, не гаяти, і, певно, так воно і повинно бути (Марко Кропивницький, V, 1959, 19); б) в один час; одночасно, разом. — Де, де спалили? — в один голос запитали Галя і Тамара. — Тут. — Жінка показала рукою в напрямі високого димаря.. Крематорій називають (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 173); Зриватися (зірватися) з голосу див. зриватися; З чужого голосу співати (говорити і т. ін.) — не маючи своєї думки, сліпо повторювати чуже. Слід прямо сказати, що ті, хто вимагали «скасування» постанов ЦК КПРС про літературу і мистецтво, як «гальма» для розвитку художньої творчості, ті, усвідомлювали це чи ні, співали з чужого голосу (Про багатство літератури, 1959, 65); Горлає з чужого голосу (Олександр Довженко, I, 1958, 37); На повний голос — з усією повнотою і глибиною. Настав час на повний голос оспівати велич нашої героїчної доби, створити правдиві високохудожні твори про нашого прекрасного сучасника (Літературна газета, 13.X 1961, 2); [Крикун:] Дійсно, вона [фронтова газета] не освітлює на повний голос рядових героїв (Олександр Корнійчук, II, 1955, 12); Не своїм голосом кричати (закричати, верещати, заверещати і т. ін.) — кричати дуже голосно, з усієї сили. Треба ж і до малої дитини кинутись.., бо бідне вже давно.. кричить не своїм голосом (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227); Враз хряпнуло дверима в коридорі і хтось не своїм голосом заверещав: — Кого там судомить??? Га? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 165); У свинячий голос — дуже пізно; несвоєчасно. До школи у свинячий голос приходить [учень] (Юрій Яновський, I, 1954, 26).
2. перен. Звуки, які утворюються деякими неживими предметами або характерні для них. Батько.. взяв свій невеличкий.. молоток у руки і кільканадцять разів ударив.. Пішов голос по всьому присілку — знак, що в кузні починається робота (Іван Франко, IV. 1950, 188); Вже чулися вибухи ручних гранат, а крізь верескливе торохкотіння польських кулеметів Шоша проривався басовий голос наших максимок (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 85).
3. Звучання голосових зв'язок як матеріал вокального мистецтва. Головними принципами і традиціями російської вокальної школи, що лягли в основу виховання радянських майстрів співу, є.. поступовість і послідовність в оволодінні майстерністю співу, оберезісність у поводженні з голосом (Мистецтво, 1, 1959, 9); Осталась в пам'ятку моєму Ічня [містечко] ще своїми піснями та напрочуд хорошими голосами (Степан Васильченко, IV, 1960, 8).
4. Одна з кількох мелодій музичного твору; партія у вокальному ансамблі. [Карпо:] Мугикаючи, іноді й пісню складу, і голоса до неї виведу, і слова підладнаю .
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=PvmlTTXWNos Фрагмент передачі "Голос".
Посилання
http://sum.in.ua/s/gholos http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9845-gholos.html#show_point
Слово "Горілка"
Тлумачення за Грінченком
Горілка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п’ють, то мене минають, а як ся б’ють, то від мене починають. Ном. № 2093. Без горілки нема говірки. Чуб. І. 282. Ум. Горілонька, горилочка. Грин. ІІІ. 681.
Тлумачення за сучасними словниками
ГОРІЛКА 1, и, жін. Міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції. Гнат не пив навіть горілки, котру приніс тесть (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); Задушливо тхнуло горілкою, гостро пахла живицею підлога (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 105). ▲ Царська горілка — суміш азотної і соляної кислоти, яка розчиняє золото.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 130.
ГОРІЛКА 2, и, жін. Прилад для спалювання рідини або газу з певною метою. Вона, ця безполум'яна горілка з керамічною насадкою, яка дає 100-процентне спалювання газу, повинна забезпечити просушування і обігрівання приміщень по-новому (Вечірній Київ, 8.I 1960, 2).
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=t66ItkM8msk Відео про огидну звичку,таке як "П'янство".
Див.також
Шкода від алкоголю.
У сучасному суспільстві шкоду від алкоголю традиційно визнають як доконаний факт. Але не викривають по-справжньому. Це одне з масових відхилень суспільства від розумності - визнавати очевидну шкоду від наркотиків і майже ігнорувати шкоду від алкоголю, який, буцімто, має менш руйнівний вплив на організм. Алкоголь по суті є отрутою, тобто речовиною, якої нема в організмі і яка завдає шкоди живим клітинам, тканинам і самому організму в цілому, послаблюює його функції, або вбиває його. 96% чистий спирт, що містить найбільшу концентрацію алкоголю, надійно знищує все живе при стерилізації голок, або хірургічних інструментів. З таким самим ефектом алкоголь, введений всередину організму, знищує живі клітини печінки, нейрони головного мозку, або судини. Різниця лише в тому, що бактерії на скальпелі шкідливі для людини, а без кліток органів її здоров'я погіршується. Користь алкоголю при зовнішній дезінфекції аж ніяк не компенсує шкоди алкоголю при внутрішньому вжитку. Треба розрізняти поняття шкоди від алкоголю й шкоди від алкоголізму. Шкода алкоголю, як отрути, стосується виключно фізіологічної сфери й поширюється тільки на клітини й органи людини, якщо говорити про вплив на організм. Подібно молекулам будь-якого токсину, молекули алкоголю атакують клітини й частина їх просто гине, як гине будь-який одноклітинний організм, поміщений, наприклад в хімічний розчинник. Переваги організму людини полягають в основному в тому, що її органи утворюють клітинні колонії, здатні відновлювати за допомогою поділу частину своїх клітин, завдяки чому сам організм виживає. Тіло дорослої здорової людини здатне витримувати певну концентрацію алкоголю в крові, перевищення якої неминуче призводить до інтоксикації (тобто загального внутрішнього отруєння) й загибелі. Гранично допустима концентрація різниться від людини до людини, але в середньому становить 5.5 г на 1 кг тіла. Тобто для смертельного отруєння людині вагою 70 кг досить вжити за короткий час всього 385 г чистого алкоголю, щоб видільна система організму не змогла впоратися з надлишком отрути й організм загинув. Для дитини шкода від алкоголю починається з набагато меншої цифри, тому п'яні батьки, які пригощали дітей алкоголем, ризикують їхнім життям. Причина, з якої алкоголь, потрапляючи в організм, не призводить відразу до смерті, як це буває в разі отруєння, наприклад, чадним газом або грибними отрутами, полягає в тому, що більшість спиртних напоїв містять відносно низьку концентрацію отрути і їх вживають поступово. Ця обставина в купі з повним невіглаством людей щодо природи алкоголю, призводить до того, що спиртне набирає популярності у нових поколінь людей, які не усвідомлюють шкоди алкоголю.
Посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10074-ghorilka.html#show_point http://sum.in.ua/s/ghorilka http://narconon.kiev.ua/vredalkogolya_uk
Слово "Горностай"
Визначення за Грінченком
Горностай, -тая, м. 1) Горностай. Гаєм маєм, лебедем Дунаєм, а степами бистрим горностаєм. Федьк. І. 8. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір’ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же пѣсня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Визначення у сучасному словнику
ГОРНОСТАЙ, я, чол. Цінний хутровий звір родини куницевих. В минулому горностай (Mustela erminea) був об'єктом інтенсивного промислу (Звірі.. Карпат.., 1952, 33); Коли питали про білок або горностаїв чи лисиць, — у Міке була одна відповідь: — Мало, мало стало звіра (Іван Багмут, Опов., 1959, 28); * У порівняннях. Ігор очеретом, як горностай той, скакає, Гоголем білим на чисту воду випливає (Панас Мирний, V, 1955, 276); // Хутро цього звіра. Сама [Олена] попросить Аркадія справити їй чорне, підбите білим атласом манто, облямоване горностаями (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 449).
Ілюстрації
Медіа
http://www.youtube.com/watch?v=E5nvAEtlhGU Відео про життя горностаїв.
Див. також
Цікаві факти про горностаїв:
Пухнасте тіло, коротенькі ніжки, трикутна голова з круглими вухами та хитрий погляд — все це про горностая — невеличке звірятко з родини куницевих.
Мешкає пухнастий хитрун в арктичній, субарктичній і помірній зонах Євразії та Америки. Горностай полюбляє селитися неподалік річок, джерел та невеликих озер. А от заходити далеко в ліс не наважується. Колір шерсті горностая залежить від пори року. Взимку його хутро повністю біле, лише кінчик хвоста, немов маячок, миготить на снігу. Влітку верхня частина тіла стає рудою, а нижня залишається білою. Таке забарвлення робить горностая майже непомітним для його ворогів. Важить тваринка зовсім небагато — від 70 до 260 г. Милий і симпатичний горностай не такий вже й беззахисний, як може здатися на перший погляд. Хижак від природи, він з легкістю може оселитися в нірці своєї жертви (найчастіше дрібних гризунів) та ще й вислати з шерсті бідолаги собі м’яку доріжку. Самі ж горностаї нір не роблять, відлежуючись в стогах сіна, під коренями дерев чи серед каміння. Якщо поблизу Твоєї оселі мешкає горностай, будь пильним. Ти ризикуєш зостатися без яєчні або й курячого супу на обід — хижак спритно поцупить здобич з курятника та ще й запаси добрячі зробить. Горностаї жадібні до чужого добра…
Посилання
http://pustunchik.ua/ua/interesting/animalfacts/gornostaj http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10117-ghornostaj.html#show_point http://sum.in.ua/s/ghornostaj
Слово "Господь"
Визначення за Борисом Грінченком
Господь, Господа, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Мет. 106. Господи, помилуй, або дай що! Ном. Хай Господь милує. Боже сохрани! Ном. № 5138. Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Рудч. Ск. II. 57. Ум. Господенько, господонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Чуб. І. 156. Крий, Господоньку! Гн. II. 68.
Визначення у сучасному словнику
ГОСПОДЬ, господа, чол. Одна з назв бога у християн. Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе господь кара, Карає тяжко? (Тарас Шевченко, II, 1953, 327); // у знач. виг. [о] господи — уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади. — Нащо то одному чоловікові так багато хліба? Господи! Чи вже ж він поїсть оце все? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 184); Господи, як не хочеться лишати нагрітого місця, як тяжко розлучатись з солодким ранішнім сном! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21). ♦ Господь [його] з нас, заст. — те саме, що Бог [його] знає (див. бог). — За що його взяли, що зробила мала дитина — господь його знає (Панас Мирний, I, 1954, 277); Господь з тобою (з ним, з вами і т. ін.), заст. — те саме, що Бог з тобою (з вами, з ним і т. ін.) (див. бог). — Господь із вами, — жахнулась Маланка. — Мій так само був на гуральні, як і ваш (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 99); І де в господа, заст. — уживається при вираженні здивування. 1 де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Тарас Шевченко, II, 1953, 107); Може б (хоч би) господь послав, заст. — уживається для вираження сподівання на що-небудь. Може б нам господь послав талап та добрий урожай на полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 189); — Хоч би господь дощику післав! — чую я початок розмови (Леся Українка, III, 1952, 476); Не дай (не доведи) господи, заст. — те саме, що Не дай боже (див. давати). [Олімпіада Іванівна:] О, що ви, не дай господи! (Леся Українка, II, 1951, 66); — Та й погані тут села! Не доведи господи жить в такому селі! — казали бурлаки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 218); Прости господи (у знач. вставн. сл.), заст. — указує на різкість висловлювання, судження і т. ін. — Якби вмер, прости господи, краще б було (Андрій Головко, II, 1957, 148); Слава господові; Слава тобі господи, заст. — те саме, що Слава богові (богу) (див. бог). Я радію: — Слава господові, що і в нас, як і в людей, благодатно! (Марко Вовчок, I, 1955, 4); — Слава тобі господи, й ти вже немалий... Другі твоїх літ дітей мають... (Панас Мирний, II, 1954, 67); Хай господь милує, заст. — уживається у знач. заперечення, небажаності чого-небудь. — Хай господь милує, щоб я його [дитя] впустила! — жахається Марина й знов щебече (Панас Мирний, IV, 1955, 232); Чи далеко господь несе кого?, заст. — куди йде хто? Їде чорноморець. От, спинивши його, й питаю, чи давно з коша і чи далеко господь несе? (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82); Як дасть (пошле) господь, заст. — уживається для вираження сподівання на здійснення чого-небудь. Як дасть господь милосердний, приїду сам на Січ (Тарас Шевченко, VI, 1957, 130).
Ілюстрації
Див. Також
Теологічна теорія походження держави. Теологічна теорія виникла за часів глибокої давнини. Відповідно до неї державний устрій було даровано людям вищими силами на виконання божественного задуму влаштування світу. Усяка влада, таким чином, походить від бога. Верховний правитель є або уособленням божества, або його представником на землі. Згідно з ученням одного з яскравих представників цього напряму — середньовічного католицького філософа Фоми Аквінського (ХІІІ століття) будь-яке посягання на владу правителя є посяганням на самого Бога і заздалегідь приречене на невдачу. Поняття «держава» і «влада правителя» ототожнюються, і ні в якому разі не можуть розглядатися окремо одне від одного. Лише свята церква, як пряме представництво Бога на Землі, може критикувати правителя або позбавляти його влади під приводом того, що дії правителя не відповідають божественній волі.
Біблійне розуміння й визначення Господь Бога
Християнство стверджує, що єдиним правдивим визначенням Бога є біблійне визначення, та посилаються на Святе Письмо для з'ясування найістотніших ознак Бога, Його властивостей, атрибутів та діяльності.
Важливимим проривом у християнстві стало вчення про Св. Трійцю, про те, що Бог — єдиний, але люди можуть його бачити і сприймати у вигляді різних проявів (іпостасей) у матеріальному(видимому) і духовному (невидимому) світі, серед яких найважливіші Бог-Отець (Господь і Володар Всесвіту), Бог-Син (Істина-Софія, Любов і Знання-Слово, які воплотилися в Ісусі Христі) і Бог-Дух Святий. Завдання кожної людини вірити і розуміти, що за всіма проявами дійсності є лише один Бог.
Іоанн Дамаскін для розуміння вчення про прояви (іпостасі) наводить порівняння з Сонцем, яке є сонцем; яке людина бачить як світло і яке людина сприймає як тепло.
В християнстві твердиться, що людські органи чуття не можуть повністю й абсолютно збагнути Самого Бога, есхатологічних правд та майбутнього, потойбічного, вічного життя. Цю неспроможність і природоневідповідність людського розуму повністю охопити трансцендентність Бога та Його діл апостол Павло ствердив такими словами: «Чого око не бачило, і ухо не чуло, і що на серце людині не впало, — те Бог приготував був тим, хто любить Його!» (1 Коринтян 2:9). Тому вже з глибокої давнини Божі мужі уподібнювали Бога до людини, приписували Йому фізичні та психічні ознаки, властиві людям, і на основі аналогії, схожості або порівняння пояснювали Божу природу, Його діяльність, властивості й атрибути. Представлення Бога в образі людини, в уособленні різних функцій і явищ та в переносному вживанні різних слів і виразів прийнято в теології називати антропоморфічним поглядом людей на Бога.
Господь Ісус Христос навчає, що Бог — це Дух (Ів. 4:24); і Святе Письмо виразно стверджує, що Бог, як Духовна Істота (Духовне Єство), не є людиною (Ос. 11:9), не має очей, як людина (Йов 10:4), не палає гнівом і не роздратовується (Ос. 11:9), ніколи не кається й не жалкує (1 Самуїла 15:29; 4 М. 23:19), не дрімає й не спить (Псальми 120:4), ніколи не змучується, не слабне, не втомлюється й не виснажується (Іс. 40:28).
Тобто, для християн, антропоморфний спосіб мовлення про Бога зумовлюється передусім неспроможністю й неприродовідповідністю людського розуму та п'ятьох органів чуття (зору, слуху, дотику, нюху та смаку) в інший спосіб пізнати Бога та, по-друге, обмеженістю словника стародавніх євреїв на абстрактні слова, вирази й поняття в ті часи, коли писалось Святе Письмо. Мова праотців конкретна. Євреї вже в глибоку давнину залюбки вживали притаманні їм вислови: «Боже рам'я» замість «Божа сила» чи «потуга»; «Боже обличчя звернене до когось» або «відвернене від когось» замість «Божої симпатії» чи «антипатії» до певної особи; «піднесене обличчя» або «похилене» замість «прощення» чи «непрощення».