Клобучі

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Клобучі, мн. Валенки. Желех.

Історія слова

Клобучі - валянок

Клобучі - це валянки (взуття, виготовлене з валяної вовни).

Слово має західноукраїнське (діалектне) забарвлення. Хоча сьогодні ми частіше використовуємо слово «валянки» або «повстяники», у XIX столітті в певних регіонах Галичини та Прикарпаття вживали саме цей термін.

Походження та значення цього слова:

  • Етимологія (походження): слово «клобучі» споріднене з назвою головного убору - клобук.

Клобук - це висока шапка (часто чернеча), яка первісно виготовлялася з цупкої валяної вовни або повсті.

Оскільки і шапки, і це взуття робилися з одного матеріалу (повсті), назва перейшла на взуття. Це типове для мови явище, коли назва матеріалу або технології виготовлення стає назвою предмета.

  • Історія слова: зафіксоване у словнику Є. Желехівського. Уживалося в народному мовленні, зокрема в західноукраїнських говорах, для позначення теплого повстяного взуття.

Сучасний словник

У сучасній літературній мові слово практично не вживається, залишаючись частиною історичної лексики.

КЛОБУЧІ, -і́в, мн., діал., заст.

Взуття, збите або зваляне з вовни; валянки.

Приклад: «На зиму дід завжди готував теплі клобучі, щоб ноги в завірюху не мерзли».

Ілюстрації

Fdyg 15495.png 0000972 valenki-vostonye-motivy-razmer-26.jpeg Muzhskie-teplye-valenki-mexovye-zimnie-Dago-7050-5.jpg

Див. також

  • Повстяники - взуття з повсті (найближчий сучасний синонім).
  • Валянки - загальновживана назва.
  • Катані (або катанки) - ще одна народна назва валянок, від процесу «катання» вовни.
  • Євген Желехівський - мовознавець, який зберіг для нас цю назву.

Медіа

Джерела та література

Використана література:

  • Клобучі мн. Валенки. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 252.

Використані інтернет джерела: