Клепало
Зміст
Клепало, -ла, с.
Ілюстрації
Значення в інших словниках
1. КЛЕПАЛО, а, с. 1.
Молот або молоток для клепання. Ще роса з житів не спала, Ми взяли бруски й клепала і з зорі Гострим коси, в ручку йдем, Колос під ноги кладем (Щог., Поезії, 1958, 139).
2. Шматок заліза (часто забитий у колоду), на якому клепають що-небудь.
Поклавши косу на клепало, Андріяка вдарив по ній молотком (Гончар, Таврія, 1952, 226).
3. рідко. Те саме, що калатало.
Тихо знову. Заткали зорі далечінь шовкову. В клепала б'ють невтомні сторожі... (Рильський, II, 1956, 88); Проспівали перші півні, вийшов сторож, ударив раз, удруге в клепало (Л. Янов., І, 1959, 52).
4. заст. Било
Велів тривогу бить в клепало, Щоб військо к бою виступало (Котл., І, 1952, 230).
5. КЛЕПАТИ, клепаю, клепаєш і клеплю, клеплеш; мн. клеплють; недок. 1. перех. Вирівнювати й загострювати лезо коси, ножа тощо, б'ючи по ньому молотком.
Хіба ніколи не бачили, як косу клепають? (Кроп., II 1958, 432); Коси вони вже собі придбали, придбали й бабку коси клепати... (Вишня, День.., 1950, 52); Косар на луці коси дзвінко клепле (Рильський, Поеми, 1957, 5).
6. перех. і без додатка. З'єднувати металеві частини чого-небудь заклепками.
Хлопці і під той вітер клепали, рятуючи свою споруду, брали болтами, зв'язували міцніше (Гончар, Тронка, 1963, 91); Слід звернути увагу учнів на велику економічність зварювання порівняно з клепанням (не треба свердлити отвори, виготовляти заклепки, клепати) (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 181); З'єднувати металеві частини чого-небудь, загинаючи краї та сплющуючи їх. Хлопці по майстернях: кують, столярують, відра клепають (Збан., Єдина, 1959, 321).
7. неперех., перен., розм. Зводити наклеп на кого-небудь.
Вернеться Чіпка додому, стане йому Явдоха викладати, на Мотрю клепати (Мирний, І, 1949, 397) Замість радіти успіхові товариша.., йому заважають працювати, лихословлять, плетуть, клеплють (Коч., II, 1956, 89).
8. Клепати язиком, ірон.- говорити дурниці; базікати.
Язиком що хоч клепай, а руки при собі тримай (Номис, 1864, № 3810); Чимало жінок з дітьми посідало тут таки поблизу, лузали насіння та клепали язиками (Гр., II, 1963, 152).
Словник відмінків
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | клепало | клепала |
| Родовий | клепала | клепал |
| Давальний | клепалу | клепалам |
| Знахідний | клепало | клепала |
| Орудний | клепалом | клепалами |
| Місцевий | на/у клепалі | на/у клепалах |
| Кличний | клепало | клепала |
Переклад слова
Переклад на англійську - Rivet
Переклад на німецьку - Niet
Топонім
Клепало — село в Благоєвградській області Болгарії.
Паронім
Клепайло — майстер, що займається клепанням.
Джерела
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 180.
