Кластися

Кла́стися, -дуся, -дешся, гл. 1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, не на віз кластись. Чуб. І. 294. 2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась. Мет. 28. 3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Чуб. І. 301. Кладеться на годину. Зміев. у. Се мені дорога кладеться. Ном. № 11358. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться. Ном. 4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора. Вх. Зн. 25.