Кигик

Киги́к, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. II. 117.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

КИГИК, у, чол., рідко. Те саме, що кигикання. Чайка.. пронеслася з кигиком понад Дніпром (Марко Вовчок, I, 1955, 317); Аж дотепер не знав, що так важко буде йому розлучатися з тим життям, з вахтами, запахом канатів, солоністю моря, кигиком чайок... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 199).

Ілюстрації