Кволитися

Кво́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Быть больнымъ, хирѣть. Вона й кволиться вже, нездужає. ЗОЮР. II. 53. 2) Жаловаться на боль. Перед товариством сором кволитися, а дома заляжу до завтрого. К. ЧР. 266. Почав кволитись, що в боку болить. Г. Барв. 110.

Сучасні словники

висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін. сим. бі́дкатися, жа́луватися, ни́ти, ска́ржитися і т. д.

Ілюстрації