Кашкет
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Кашке́т, -та, м. = Каскет. Чуб. VII. 413. На голові кашкет добрий. Св. Л. 303. Ум. Кашке́тик.
[1]
Кашке́т — чоловічий формений головний убір з околичкою і твердим козирком. Як правило носиться начальницьким (генеральським та офіцерським) складом.
[2]
КАШКЕТ, а, чол. Чоловічий головний убір із козирком. Застьобував [Рудий] свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами .. та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 138); Він, кашляючи, підвівся, взяв кашкет, пішов до дверей (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 59).
Ілюстрації
|
|
|
