Калашник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Калашник, -ка, м. Пекарь, дѣлающій калачи.

«Словарь української мови»

Калашник - Пекарь, дѣлающій калачи.

Сучасні словники

Калашник - Той, хто випікає калачі; продавець калачів. Дівчина посилає її до гребінників, щоб обміняти нитку на гребінь, а гребінники — до калачників, щоб дали їм калачі.

Калашник - Кто печет калачи или торгует ими.

Ілюстрації

Калачник.jpg Калачник2.jpg Калачник4.jpg Калачник5.jpg Калачник6.jpg

Медіа

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 210.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 687.
  3. Толковый словарь русского языка: В 4 т. / Под ред. Д. Н. Ушакова. Т. 1. М., 1935; Т. 2. М., 1938; Т. 3. М., 1939; Т. 4, М., 1940. (Переиздавался в 1947-1948 гг.); Репринтное издание: М., 1995; М., 2000.