Калатайло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Нп. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
