Кал
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Нп. Посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках: Кал (лат. faeces), фекалії, екскременти — сукупність відходів життєдіяльності і неперетравлюваних залишків їжі тварин і людини, що виділяються в зовнішнє середовище з дистального закінчення кишечника в процесі акту дефекації.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Іншими мовами
Feces https://en.wikipedia.org/wiki/Feces Excremento https://es.wikipedia.org/wiki/Excremento Faeces https://la.wikipedia.org/wiki/Faeces
Див. також
Первородний кал Дисбактеріоз Клінічний аналіз калу Сеча Туалет
Зовнішні посилання
Дисбіоз в похилому і старечому віці(рос.)
