Казанок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КАЗА́Н, а, чол. 1. Металева переважно округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип'ятіння води тощо; котел, чавун. Смола там в пеклі клекотіла і грілася все в казанах (Іван Котляревський, I, 1952, 134); Кухарі насипали з великих казанів у миски борщ (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208); На деяких вулицях міста топили у великих казанах смолу і заливали нею вибоїни в тротуарах (Михайло Томчаній, Готель... 1960, 286). 2. перен., жарт. Про голову людини. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (Олександр Корнійчук. I, 1955, 306). 3. Закрита посудина для перетворення води в пару Паровий казан. 4. перен. Повне оточення великого ворожого угруповання (під час війни). Товк [сержант] у численних казанах гітлерівську чуму (Юрій Яновський, Мир, 1956, 29); — Саме на той час наші біля Корсуня та й тут поблизу німцям казана влаштували (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 64). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 69.


УКРЛІТ.ORG_Cловник

КАЗАНО́К, нка́, ч. 1. Зменш. до каза́н 1, 2. Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Кв.-Осн., II, 1956, 92). ◊ Казано́к ва́рить див. вари́ти. 2. Невелика металева посудина з дужкою та глибокою накривкою, у якій варять страву в польових умовах або з якої їдять. На вогні закипів казанок з окропом (Панч, В дорозі, 1959, 60). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 70.


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

казан Существительное м.р. 1. cauldron1 источник 2. kettle

Словари и энциклопедии на Академике

Український тлумачний словник

казанок Толкование казанок -нка́, ч. 1) Зменш. до казан 1), 2). 2) Невелика металева посудина з дужкою та глибокою накривкою, у якій варять страву в польових умовах абоз якої їдять.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005

Ілюстрації

Казанок.jpg Казанок1.jpg Казанок2.jpg Казанок3.jpg Казанок4.jpg Казанок5.jpg

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=sT6p7w99FGk

https://www.youtube.com/watch?v=Q1OZkUIbmuk

Цікаві факти

Значення фразеологізмів на букву К

Казанок варить Казанок (баняк, макітра) варить — хто-небудь розумний, кмітливий, добре розуміє що-небудь, орієнтується в чомусь. Більше читайте тут: [посилання http://supermif.com/frazeologizm/kkk.html]

Материал из Википедии

Катерогія:Ка