Каблука

Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. Каблучка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Що-небудь зроблене, зв'язане у вигляді кільця, петлі. Взявши Гнучкий одноліток лози, Каблучку заходивсь [Помпілій Нума] плести

Павло взявсь за залізну каблучку і постукав нею у хвіртку ; Два молоді сипайчі взяли величезну каблучку мотуза ); * Образно. Налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків

Те саме, що перстень. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало..!

Хлопець під час заручин дарує дівчині каблучку на знак того, що вона заручена...

Ілюстрації