Зраді́ти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Єв. Мр. ХIV. 11. «Вже козак твій назад іде». А козачка тому зраділа. Чуб. V. 1171. Пані зраділа. МВ. II. 40. Як вгляділо я вас, так аж зраділо. Гліб. 1.
