Зотха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Чуб. III. 117. Зотхнув до Бога, далі занімів. Федьк. І. 29.
