Збанувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. Гол. II. 773. — на очі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить. Уман. у.
