Замітати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. замести, -мету, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, смотри чи твоя заметена. Ном. № 9587. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Шевч. 479. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, єй Богу моєму! НВолын. у.
