Заграва

Заграва, -ви, ж. 1) = Зарево. НВолын. у.'

За́грава — відблиск на небі яскравого світла, пожежі, вогнів тощо; сяяння небосхилу під час заходу і сходу сонця; сяяння освітленої атмосфери під час повного сонячного затемнення

Край неба запалав червоною загравою. Сходило сонце (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 191); [Сухарик:] Я пам'ятаю одну ніч.. Від заграви пожеж було світло, як удень (Іван Кочерга, II, 1956, 345);