Завгорювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. Завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
