Завгарити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Завгарити, -рю, -риш, гл. кому. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле. Мир. Пов. II. 80.