Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = Завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать. ЗОЮР. II. 38.
