Журіння
Журіння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖУРІ́ННЯ, я, сер. Почуття смутку, скорботи, туги. Єсть у мене, братику, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння (Словник Грінченка); — А що по журінню? Не що воно порадить! Не лад і журитись (Марко Вовчок, I, 1955, 166)
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЖУРІ́ННЯ, я, с. Почуття смутку, скорботи, туги. Єсть у мене, братику, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння (Сл. Гр.); — А що по журінню? Не що воно порадить! Не лад і журитись (Вовчок, І, 1955, 166).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Журіння.-я, с. Почуття смутку, скорботи, туги.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Жур,журба,жура,журбити