Жердка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жердка, чаще жертка, -ки, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Вас. 192. Чуб. 382, 386. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Алв. 22. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. Г. Барв. 165. 2) Часть ткацкаго станка. МУЕ. ІІІ. 16. См. Верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Чуб. VII. 400. Ум. Жердочка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖЕ́РДКА, и, жін.

1. Горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу. Часом, в неділю, Підпара здіймав з жердки жупан і надягав на себе широкий пояс (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 52); Доки вони ходили від жердки до жердки, на яких один біля одного на плечиках висіли різних кольорів і розмірів костюми, Макса покликали до інших покупців (Петро Панч, Ерік.., 1950, 5).

2. Взагалі усяка підвішена палиця, перекладина. Сіла я [пташка] в кутку на жердці, Крізь дротиночки гляжу (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 385); Птах стурбовано заворушився на жердці (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 520.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЖЕ́РДКА, и, ж.

1. Горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу. Часом, в неділю, Підпара здіймав з жердки жупан і надягав на себе широкий пояс (Коцюб., II, 1955, 52); Доки вони ходили від жердки до жердки, на яких один біля одного на плечиках висіли різних кольорів і розмірів костюми, Макса покликали до інших покупців (Панч, Ерік.., 1950, 5).

2. Взагалі усяка підвішена палиця, перекладина. Сіла я [пташка] в кутку на жердці, Крізь дротиночки гляжу (Щог., Поезії, 1958, 385); Птах стурбовано заворушився на жердці (Сміл., Сашко, 1957, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 520.

"Словопедія"

жердка -и, ж. 1》 Горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу. 2》 Взагалі усяка підвішена палиця, перекладина.


Ілюстрації

Zherdka.jpg

Медіа