Дулівка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дулівка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Кв. II. 184. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. Стор. І. 239. 2) Родъ плахты. Черниг. у. Ум. Дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочкапервак така смашна була. Гліб. 44.
