Драпач

Драпач, -ча, м. Шерстобой, употребляющій для очистки шерсти проволочныя щетки. Вас. 202.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: -а, ч., діал. Вовночухральник. // Шаповал, який очищає виготовлену шкіру від шерсті дротяною щіткою. 1. Той, хто дряпає, дряпач. 2. Вид струганка у столярів. 3. Будинок з кільканадцять поверхів. 4. Рослина з родини буряків.

Ілюстрації

Джерела та література

«Майстриня взяла старий драпач і почала ретельно вичісувати овечу вовну, поки та не стала м’якою та гладенькою». Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 441.