Доїзджати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Доїзджати, -джаю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. Нп. 2) Панотець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця. Св. Л. 193.