Доправляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Доправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доправити, -влю, -виш, гл. 1) Дослуживать, дослужить церковную службу. Піп доправив службу. 2) Доправити довг. Взыскать долгъ. 3) Доводить, довести. Одведи отцих людей та гляди мені, прямо доправ до красної дівиці ясної зірниці. Мнж. 19.
