Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догріти, -грію, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
