Дзизкучий

Дзизкучий, -а, -е. Жужжащій.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Дзижчати -чи́ть, недок. Видавати одноманітні дрижачі звуки під час польоту (про комах). || Швидкими рухами, польотом і т. ін. створювати такі звуки.

…То диму молоко душа на жито точить,

З телячих стійл йдемо в шатро сталевих днів,

Маячить шлях один й не підуть наші очі

Ловити злота цвіт, блукати по стерні.

Бузок дзеленькотів про содові заводи,

Дзизкучий дзиз опік в ту мить змарнілий зір,

Коли заліз в твій спів — у мед золоторотий —

Й зазнав, які пісні везуть твої вози.

Та як же хороше гуртом зорю кохати

І мити їй в ставах волосся блиск рудий,

А з днем новітнім йти — з цим півником чубатим —

По пахощах життя у зоряні сади.

Хвильовий Микола

Ілюстрації

Див. також

• [1]