Дзбан

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 [ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/39283]
3 Ілюстрації
4 Медіа
- 4.1 Матеріал з Вікіпедії
5 Див. також

Сучасні словники

[ http://sum.in.ua/s/dzban ]

ДЗБАН, ДЖБАН, розм. ЖБАН, а, чол. Глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін. Принесли йому [Василеві] дзбан води, хліба і ще дечого до іди і, виходячи, замкнули за собою двері на ключ (Іван Франко, I, 1955, 172); За скляними дверцями [шафи] стояли чудернацькі пляшки та жбани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15); Мед налили в срібний старовинний дзбан (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 73); Підвеселились ми з дідом із того високого горластого джбана (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 180); Косар виходить на стерню, бере джбан й знову йде до гнізда (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 144); Розстелили дівчата килими, принесли високі жбани з виноградним прозорим вином (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 130); * У порівняннях. Виріс [баклажан] тут, неначе жбан! (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 35). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 263.

[ http://slovopedia.org.ua/41/53396/263935.html]

ДЗБАН джбан, жбан, ГЛЕК, глечик; дзбанок, джбанок.

[1]

ДЗБАН, ДЖБАН, розм. ЖБАН, а, ч. Глекоподібний глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін. Принесли йому [Василеві] дзбан води, хліба і ще дечого до їди і, виходячи, замкнули за собою двері на ключ (Фр., І, 1955, 172); За скляними дверцями [шафи] стояли чудернацькі пляшки та жбани (Н.-Лев., III, 1956, 15); Мед налили в срібний старовинний дзбан(Бурл., О. Вересай, 1959, 73); Підвеселились ми з дідом із того високого горластого джбана (Барв., Опов.., 1902, 180); Косар виходить на стерню, бере джбан й знову йде до гнізда (Чендей, Вітер.., 1958, 144); Розстелили дівчата килими, принесли високі жбани з виноградним прозорим вином (Ів., Вел. очі, 1956, 130); * У порівн. Виріс [баклажан] тут, неначе жбан! (Стельмах, Живі огні, 1954, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 263.