Джгут

Джгут, -та, м. 1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. Макс. (1849. 60. 2) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 471. Гуляти у джгута. Ум. Джгуток.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 українська-англійська Словник
- 2.2 Яндекс словари
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також

Сучасні словники

Джгут, рідко ЖГУТ, а, чол. 1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгутом. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 98); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7). 2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі. — Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 259). 3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Іван Котляревський, I, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Панас Мирний, II, 1954, 99). 4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Панас Мирний, III, 1954, 264). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 261.

Жгут

(витушка) джгут (жгут); ум. джгуток (р. -тка);
(игра) джгут. [Гра в джгута. Гуляти в джгута - играть в жгут]. Жгут соломы, травы, сена - скрутень (р. -тня) (скрутіль, р. -іля) соломи, трави, сіна, віхоть (р. -хтя) соломи, трави, сіна, жмут;
(мишурные шнурки у мундира вместо погон) фитіль, мн. фитілі. [Тужурка з форменними фитілями на плечах].