Дегтярь
Дегтярь, -ря, м. = Дігтярь.
Зміст
Сучасні словники
Загальна назва ремісника, що займається дігтярством — дігтяр. Дігтя́рство — промисел і торгівля дьогтем. Дьо́готь — продукт сухої перегонки деревини, торфу, бурого та кам'яного вугілля, сланців тощо. В'язка бура або чорна рідина; складна суміш органічних речовин. При сухій перегонці вугілля, торфу та ін. в умовах невисоких температур (500 — 600 °C) — напівкоксуванні — утворюється так званий первинний дьоготь.
Зайняття дігтяра
Промисловий пристрій, за допомогою якого одержують дьоготь, являє собою залізні казани, куди щільно запаковують берестяні папуші. Якість перегонки насамперед залежить від того, як заправлено піч сировиною — берест має бути щільно затиснутим, щоб у казані не утворився вакуум. Завантажені казани герметично закривають і підігрівають. Процес однієї гонки дьогтю триває 10-11 годин. Із 150 кілограмів бересту виходить 45 кілограмів чистого дьогтю.
Історія
Виробництво дьогтю — дуже давній і поширений в лісових районах промисел. Історично, існувало декілька способів сухої перегонки деревини з метою отримання дьогтю.
Один зі способів — використання спеціальних ям з глиняною посудиною на дні, т. зв. майданів. На дно ями у вигляді усіченого конуса ставився горщик, який накривався фільтром (дном горщика з просвердленими отворами). Яма заповнювалася сировиною (сосна для смоли, береста для дьогтю) і підпалювалася. Коли вогонь розгорався, яма засипалась землею та дерном. Ремісник, що працював на такому майдані називався майданником.
Інший спосіб, «пічний» або «корчажний» за етнографічними джерелами, відомий також за археологічними джерелами, полягав у перегонці берести в спеціальній глиняній посудині. Глиняний горщик набивався берестою, щільно закривався і вимощувався глиною. Далі обкладався хмизом і підпалювався.
Схожий спосіб, — використання двох гільз, які щільно напакувати берестом і вбивали одну в іншу. Влаштовану посудину ставили не вогнище й підігрівали сосновими скіпками, У процесі сухої перегонки берест розпарювався, млів і, зрештою, виділяв смолу, яку й називали дьогтем. Стікала вона через вузенький отвір, зроблений у денці посудини. Процес цей вимагав суворого режиму, а займатися промислом могли тільки люди з досвідом та відповідними навичками. В описах лісових занять поліщуків трапляються згадки про дігтярні, які працювали при кожному казенному урочиці.
Гнали дьоготь не лише з березової кори. За сировину були й інші породи. Дуже цінним лікувальним продуктом був дьоготь, одержаний з верби. Щоправда, кількість рідини була незначна, тож і цінувалася дорожче.
Дігтяр як прізвище
Дігтяр — українське прізвище
Дігтяр Ігор Федорович — український поет, сатирик
Дігтяр Ольга Данилівна — Депутат ВР УРСР 8-го скликання
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Вільна енциклопедія
Академічний тлумачний словник
Словник Академік
