Дбаха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дбаха, -хи.
Рачитель, рачительница; пріобрѣтатель, пріобрѣтательница.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДБА́ХА, и, чол. і жін., розм. Те саме, що дбайливець і дбайливиця.
ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, чол. Той, хто дбає, піклується про кого-, що-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 215.
Словник синонімів
ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм.
