Давність

Давність, -ности, ж. 1) Давность. Давність земська. Л. Ст. 2) = Давнина. Не задавить тому серця, чий рід з давности ведеться. К. Досв. 112.

Сучасні словники

Матеріал з Вікіпедії

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або триваліша порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з законодавством України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

про стягнення неустойки (штрафу, пені); про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації; про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; у зв'язку з недоліками проданого товару; про розірвання договору дарування; у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти; про оскарження дій виконавця заповіту. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — два роки; три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — десять років; тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Позовна давність не поширюється:

на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію; на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Словник української мови http://www.google.com/url?q=http%3A%2F%2Fsum.in.ua%2F&sa=D&sntz=1&usg=AFQjCNHjbkWfwPULrgNuLmr24Y2KBwyazQ Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДА́ВНІСТЬ, ності, жін.

1. Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давпомипулі часи. Територія Переяслав-Хмельницького району.. становить значний інтерес, зумовлений не тільки глибокою давністю східнослов'янської культури в цій місцевості, але й деякими особливостями її історичного розвитку (Мовознавство, XIV, 1957, 40); Добування стінових матеріалів з вапняку має вікову давність (Комплексне використання вапняків.., 1957, 192).

2. Довгочасне існування; застарілість. Голова райвиконкому ударив долонею по жовтій від давності папці (Олесь Донченко, II, 1956, 11); // Час, протягом якого зберігається що-небудь. В погребах Мунтяну завжди були добрі вина, десятилітньої і п'ятнадцятилітньої давності (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 142). За давністю (років, літ і т. ін.) — з причини великої віддаленості в часі. За давністю літ неможливо відшукати слід запропащеної рукописі [рукопису] (Леся Українка, V, 1956, 393); Леся бувала в Києві, ще коли жили в Новоград-Волинську, але за давністю ті відвідини пам'ятала невиразно (Микола Олійник, Леся, 1960, 68).

3. юр. Термін, протягом або після якого втрачається або набувається право на що-небудь. Загальна трирічна позовна давність поширюється і на правовідносини, що виникли до надання чинності Цивільному кодексові (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 3).

Ілюстрації