Гирявий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Лебед. у. Бранное слово. Брешеш, гирявий. Лебед. у. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. НВолын. у. Гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. Мнж. 171. Кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда. Сим. 150.
