Гарем

Гарем, -му, м. 1) Гаремъ. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) Отъ двадцати до тридцати соединенныхъ плотовъ сплавнаго дерева (тальб), идущихъ одинъ за другимъ. Шух. І. 181.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Жіноче приміщення у будинку багатих мусульман. Грек розказував про східні гареми, про афінських грекинь (Нечуй-Левицький, I, 1956, 344); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта, тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка, I, 1951, 71).

2. перен. Мешканки цього приміщення, жінки багатого мусульманина. Саул, не будучи дурак, Набрав гарем собі чималий Та й заходився царювать (Тарас Шевченко, II, 1953, 352); * Образно. Червоний півень, схожий на сердитого турка в чалмі, .. щось тривожне крикнув на курячий гарем (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 95).