Галаган

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГАЛАГА́Н, а, чол. 1. Головатий півень з голою шиєю. Бабин півень, горлатий галаган, злетів на тин і кукурікнув (Олесь Донченко, VI, 1957, 30); * У порівняннях. Мов півень отой галаган, від хати до хати бігав [отець Нокентій](Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 130). 2. діал. Поплавок на великій рибальській сіті. Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки, що звуться галаганами, пороблені з легкого сухого дерева (Нечуй-Левицький, II, 1956, 221). 3. діал. Старовинна мідна монета, а також мідна монета взагалі. Галаган маю в хустині зав'язаний, булок повні пазухи та й цукру добру байду (Василь Стефаник, III, 1954, 41). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 18.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Галаган, -на, м. = ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц. І.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ГАЛАГА́Н, а, ч. 1. Головатий півень з голою шиєю. Бабин півень, горлатий галаган, злетів на тин і кукурікнув (Донч., VI, 1957, 30); * У порівн. Мов півень отой галаган, від хати до хати бігав [отець Нокентій] (Збан., Єдина, 1959, 130). 2. діал. Поплавок на великій рибальській сіті. Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки, що звуться галаганами, пороблені з легкого сухого дерева (Н.-Лев., II, 1956, 221). 3. діал. Старовинна мідна монета, а також мідна монета взагалі. Галаган маю в хустині зав’язаний, булок повні пазухи та й цукру добру байду (Стеф., III, 1954, 41). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 18. Галаган, на, м. = Ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев’яних галаганів, наче разок намиста. Левиц. І. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 267. Ґалаґа́н, на, м. 1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. К. Досв. 219. 2) Большой мѣдный горшокъ. Желех. 3) Старинная мѣдная монета въ 4 крейцера. ЕЗ. V. 91. Вообще мѣдная монета. У Марка тілько грошей, шо ним ліку не знати: два слупа золота, два слупа деяментів, а три срібла, а ціла гора ґалаґанів. Драг. 331. 4) Икра изъ бѣлой рыбы. Поп. 102. 5) Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ. Браун. 9 и 10. Вас. 186. МУЕ. I. 45. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 346. ґалаґа́н — головатий півень з го¬лою шиєю. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 164.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1галаган — сущ., кол во синонимов: 1 • икра (10) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов • 2ГАЛАГАН — Галаган, прилуцкий полковник. 1734. К. Л. 61 … Биографический словарь • 3Галаган — Галаган украинская фамилия. Персоналии Галаган, Григорий Игнатьевич (1716 1777) прилуцкий полковник Войска Запорожского. Галаган, Григорий Павлович (1819 1888) украинский и российский общественный деятель, меценат. Никита… … Википедия • 4Галаган — I Галаган Игнатий Иванович (умер 1748), представитель левобережной украинской старшины, крупный землевладелец. В 1706 запорожский полковник, действовал с отрядом казаков на стороне русских войск против шведов. Позднее служил полковником у … Большая советская энциклопедия • 5Галаган — употребляемое на юге России название судачьей икры … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона • 6ГАЛАГАН — Игнатий Иванович (ум. 1748) представитель левобережной укр. старшины, крупный землевладелец. В 1706 запорожский полковник, действовал с отрядом казаков на стороне рус. войск против шведов. Позднее служил полковником у Мазепы, вместе с ним перешел … Советская историческая энциклопедия • 7галаган — галаг ан, а … Русский орфографический словарь • 8галаган — галаган/ … Морфемно-орфографический словарь • 10Галаган (дворянский род) — Галаган Гипоцентавр изм. Описание герба: см. текст Том и лист Общего гербовника … Википедия Большой Энциклопедический словарь • 13Галаган (икра судака) — Галаган, икра судака, вынутая из рыбы целиком, в оболочке («ястык»), и посоленная сухой солью. Служит предметом экспорта … Большая советская энциклопедия

Ілюстрації

Цікаві факти

Ґалаґа́н (мн. Ґалаґани́, дв. Ґалаґа́ни) — українське прізвище, яке значиться у Списку дворянських родів, внесених в Общий гербовник Российской империи (т. V, с. 120). Гнат Іванович Ґалаґан (рік народження невідомий — 1748) — козацький полковник, у 1708 році зрадив гетьмана Мазепу і перейшов на сторону московської армії, 14 травня 1709 року допоміг царським військам зруйнувати Стару Січ. Семен Іванович Ґалаґан (роки народження і смерті невідомі) — миргородський наказний полковник. Григорій Гнатович Ґалаґан (1716—1777) теж був прилуцьким полковником (1739—1763), учасник походів проти турків. Іван Григорович Ґалаґан — прилуцький полковник у 1763—1764 роках. Син Г. Г. Галагана. Григорій Павлович Ґалаґан (1819—1888) — український громадський діяч, меценат, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині. Микола Михайлович Ґалаґан (1882 — р. см. невідомий.) — український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради. Павло Григорович Ґалаґан (1853—1869) — останній представник роду, на якому рід Ґалаґан вигас. Галаган Григорій Анатолійович — підполковник Служби безпеки України, кавалер ордена «За мужність».

Матеріал з Вікіпедії

Ґалаґа́н — півень з великою головою і голою шиєю[1] Ґалаґа́н — головешка[2] Ґалаґа́н — великий мідний горщик[2] Ґалаґа́н — діалектна назва поплавця[2] Ґалаґа́н — застаріла назва ікри з білої риби[2] Ґалаґа́н — старовинна монета в 4 крейцери[2] Ґалаґа́н — місцева назва оману високого — багаторічної трав'янистої рослини