Гадючина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174. гадючина - іменник, жіночий рід, неістота
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
гадьва́ «гадюки» (зб.) гадю́га «га«дюка» гадю́к «тс.» гадю́ка гадюкуватий гадю́ра «велика гадюка; лайлива назва» гадю́цький гадюча́ гадюченя́ гадючий гадю́чина «м’ясо гадюки» гадючи́ння «скинута гадюча шкіра» гадю́читися «звиватися як гадюка» гадю́чиця «гадюка-самка» гадю́чник «зміїне гніздо» гадю́ччя гадю́шник «зміїне гніздо» гадя́ «гадюченя, змієня» га́дячий
Отсе нора, гадючина домівка (Іван Франко, XI, 1952, 335). --Аліна Юріївна (обговорення) 14:18, 16 листопада 2019 (EET)
