Відплачувати

Відплачувати, -чую, -єш, сов. в. відплатити, -чу, -тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. К. Бай. 21. 2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю. Макс.

Сучасні словники

ВІДПЛАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛАТИТИ, ачу, атиш, док., кому. Віддячувати за послугу, добре ставлення. Я любив молодого лікаря, як брата, а він відплачував мені тим же (Збан., Ліс. красуня, 1955, 60); [Андрій:] Варто ж би й відплатити самій хоч раз за всі послуги (Л. Укр., III, 1952, 721); // Мститися за вчинене зло. Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (Фр., IV, 1950, 83); Куля Перетяла її життя, але Вперед пішли солдати, і зім'яли Ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (Рильський, II, 1956, 219).

@ Відплачувати (відплатити) сторицею: а) дуже щедро віддячувати за зроблену послугу, добрий вчинок. Земля любить, щоб її доглядали, тоді й людям сторицею відплатить (Цюпа, Назустріч.., 1958, 367);

б) дуже жорстоко мститися за вчинене зло. За смерть Ніни та її батька партизани відплатили сторицею (Д. Бедзик, Плем'я.., 1958, 65); Відплачувати (відплатити) тією ж монетою