Відвалювання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.

Сучасні словники

Словник української мови ВІДВАЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДВАЛИТИСЯ, алиться, док. 1. Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась (Н.-Лев., І, 1956, 632); З сухих стебел.. листочки легко відвалюються (Лікар. рослини.., 1958, 152); Мокра глина де-не-де відвалилась, і липова заміть біліла, як ребра кістяка (Коцюб., І, 1955, 39); - П'явка нассеться та й відвалиться, а він [пан], як всмоктався, так і не відірвеш (Тулуб, Людолови, І, 1957, 48). Український тлумачний словник відвалюватися -юється, недок., відвали́тися, -а́литься, док. 1) Відокремлюючись від чого-небудь, падати; відпадати. 2) перен., розм. Відходити, віддалятися. 3) тільки недок. Пас. до відвалювати 1). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Відвалилось10472021.png Відвалилосьутеплення1055.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови Український тлумачний словник

Зовнішні посилання

Від Антарктиди відколовся айсберг вагою 315 млрд тонн