Вівторок
Вівторок, -рка, м. Вторникъ. В понеділок перед обідом із гармати загули, а в вівторок іще раніше Уманя добули. Макс.
Зміст
Сучасні словники
Вівторок, рка, чол. Назва другого дня тижня (після неділі). Отже і вівторок настав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 71); — Бувай, солдат! — Прощавай, солдат! — Який-бо день: понеділок? Вівторок? (Андрій Малишко, II, 1956, 157).
вівто́рок іменник чоловічого роду
Вівторок вторник
ВІВТОРОК ВЕЛИКИЙ Вівторок Страсного тижня, богослужіння якого присвячене згадуванню останніх бесід Ісуса Христа з народом та учнями; Страсний вівторок ВІВТОРОК ВЕЛИКОДНІЙ Те саме, що вівторок Світлий ВІВТОРОК СВІТЛИЙ Вівторок Світлого тижня; Великодній вівторок ВІВТОРОК СТРАСНИЙ Те саме, що вівторок Великий
1) назва другого дня тижня (після неділі); здавна у народі вважають щасливим, легким днем, тому будь-яку значну справу радять починати саме в цей день, аби домогтися успіху; у колядці співається: «Я маленький пахольчик, Родився в вівторчик, А в середу рано мене в школу віддано»; у думі: «Як у святий день, Божественний вівторок, гетьман Хмельницький козаків до схід сонця у похід виряджав»; здавна уособлення чоловіка, призначеного богом війни посилати народженим у цей день їхню долю. В понеділок перед обідом із гармати загули, а в вівторок іще раніше Уманя добули (М. Максимович); На вівторок бід зібралось сорок (приказка); У вівторок зілля варила, Прийшла середа — Гриця отруїла (пісня) Цибуля
2) Страсний (Великий) вівторок див. Страсний понеділок.
Ілюстрації
Див. також
Вівторок Матеріал з Вікіпедії