Вугілля

Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.

Сучасні словники

Вугілля

• Тверда горюча речовина рослинного походження, яка видобувається з надр землі. Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (Хімія, 9, 1956, 123); В забої здобувають Вугілля-антрацит. Воно таке блискуче, Мов камінь-самоцвіт! (Григорій Бойко, З Дон. краю, 1952, 55).

• Біле вугілля — енергія падаючої води. Велику силу має в собі вода, що її здавна називають білим, вугіллям (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 18); Буре вугілля — низький сорт кам'яного вугілля, за якостями схожий на торф. Електроенергія дає змогу вигідно використати місцеві види палива (торф, буре вугілля, горючі сланці, дрова тощо) (Фізика, II, 1957, 170); Кам'яне вугілля — чорне з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею вугілля, яке містить багато вуглецю, мало вологи, не має гумінових кислот тощо; Коксівне вугілля — кам'яне вугілля, придатне для коксування. Трудівники шахти ім. інженера Є. Т. Абакумова додатково дали близько 5 тисяч тонн коксівного вугілля (Наука і життя, 3, 1956, 1).

• Залишки неповного згоряння речовин органічного походження (дерева, кісток і т. ін.). Олеся попросила гостя за стіл. В поросяти вуха, ніжки й навіть шкура — все погоріло на вугілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 99); Купи вугілля, обгорілі стовпи, обсмалені бантини .. — це було все, що зосталося від кількох десятків будиночків (Юрій Смолич, II, 1958, 40);

// Певна кількість вугликів, жарин. Мій дебют виявився невдалим, бо я наклав вугілля в порожній, неналитий водою самовар (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 200).

• Активоване вугілля — переважно деревне вугілля, спеціально оброблене для збільшення його вбирних якостей. Особливо добре вбирає гази активоване вугілля (Загальна хімія, 1955, 386);

• Деревне вугілля — горюча речовина, утворена під час нагрівання дерева без доступу повітря. Деревне вугілля утворюється в результаті сухої перегонки дерева, тобто в результаті нагрівання його без доступу повітря (Хімія, 9, 1956, 106);

• Кісткове вугілля — речовина, яка є залишком згоряння кісток тварин. Кісткове вугілля.. придатне на корм після висушування й перемелювання (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 779.

Ілюстрації

Див. також

• Вугільний,
• ВУГІЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до вугілля. Масивні колонади і стіни будинків були забризкані сірими плячами, шибки замащені смолою, ніби над Одесою пройшов дощ з вугільного пилу (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 65); Впровадження стовпової системи розробки вугільних пластів дає великий економічний ефект (Комуніст України, 6, 1960, 13);
• Пов'язаний з видобутком вугілля. Вугільна промисловість була і є найважливішою галуззю народного господарства (Робітнича газета, 27.I 1966, 1);
• Признач. для добування кам'яного вугілля, зберігання його і т. ін. На Донеччині .. із зброєю в руках повстали робітники вугільних шахт (Андрій Головко, II, 1957, 311); — Я вам хочу розповісти, — сказав Сев, — історію з тими чотирма зайцями у вугільному трюмі (Юрій Яновський, II, 1958, 133);
• Виготовлений з вугілля. Едісон, удосконалюючи лампу Лодигіна, застосував для розжарювання вугільну нитку (Фізика, II, 1957, 125); Вугільний електрод.
• Вугільна кислота — кислота, утворена розчиненням вуглекислого газу у воді. Вугільна кислота утворюється при розчиненні двоокису вуглецю у воді (Хімія, 9, 1956, 118).
• Вугілля, матеріал з Вікіпедії
• Фізико-механічні властивості вугілля, матеріал з Вікіпедії