Возити
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВОЗИТИ, вожу, возиш, недок., перех. 1. Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін. За те вони [пани] дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал (Іван Котляревський, І, 1952, 135); — Велике діло борону тягати Або снопи возить! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 107); Якщо за добу в молотарку Дадуть мої руки сто кіп, То швидше машини й безтарки Державі возитимуть хліб (Степан Олійник, Вибр., 1959, 119).
2. Волочити, тягати що-небудь. Любиш їздить — люби й саночки возить! (Номис, 1864, № 7080); Лаврін гладив його [кота] м'яку шерсть, прив'язував до нитки заячий хвостик і возив його по долівці, забавляючись хижими стрибками кота (Олесь Донченко, III, 1956, 127).
вози́ти – дієслово недоконаного виду
Іноземні словники
Возити англйська rent
lease, leasing, yield, shake, leasehold, hire, rental, whirl, frizz, rotate, holding, incentive, swirl, curl, score, upheaval, brine, swivel, bring, storm
возити Глагол
возить
Словари и энциклопедии на Академике
возити вожу́, во́зиш, недок., перех. 1) Переміщати, пересувати, доставляти кого-, що-небудь машиною, возом і т. ін.
2) Волочити, тягати що-небудь.
Ілюстрації
|
|
|
|
