Викрашати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Викрашати, -шаю, -єш, сов. в. викрасити, -шу, -сиш, гл. 1) — себе. Рисоваться, порисоваться, похвастать. Їде (поштарь) і свистить: купив за п’ятака свистик і свистить хотів себе викрасити, що, бач, і він свистить. Екатериносл. у. (Залюбовск.). 2) Только сов. в. = Ви́валашати. Корназ не викрашений. Вх. Лем. 398.
