Ви́звіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
