Виболіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ви́боліти, -лю, -лиш, гл. Переболѣть, отболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643. ВИБОЛІТИ, ію, ієш, док., діал. Зазнати болю, мук, страждань. — А що вже цьому Андрійкові безталанному, то й за всіх краще: і вихворів і виболів (Степан Васильченко, II, 1959, 281); Трапляється ж у житті й таке, про що нікому не хочеш і не можеш розповісти. Мусиш пережити, виболіти і сама ж приховати все десь аж на самому дні душі... // перех. Створити що-небудь, подолавши переживання, вагання. [Світловидов☺ Я всю душу вклав у цей проект! Виболів його (Яків Баш, Дніпр, зорі, 1953, 23).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках