Вибалок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

Ви́балок, -лку, м. Отроги оврага, степной балки.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВИ́БАЛОК, лка, чол. Невелика балка. У глибоких вибалках, де було затишніше, підгодували коней (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 796); Місцевість поблизу нашого дому була нерівна, з горбами й вибалками (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 14).

Український словник on-line

ви́балок – іменник чоловічого роду

Ілюстрації

260px-Балабановка овраг VizuIMG 4290.JPG 1200px-VelikiVrag-Gulch-1434.jpg B006.jpg Tbk02.jpg

Медіа

Див. також

Балка

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Український словник on-line

Урочище «Чёрная балка»

Зовнішні посилання