Велично

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Велично, нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. К. Псал. 108. Як у нас велично та пишно. МВ. (О. 1862. ІІI. 41). Ум. Величненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВЕЛИЧНО. Присл. до величний 1, 2. Велично синіють за містом Карпати (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 170); Дівчиною як була, бігає, сміється, щебече; а тепер якось ніби розумніша стала: двір перейде тихо, велично, у вічі гляне з повагою (Марко Вовчок, I, 1955, 79); Велично дивиться за обрій на греблі бронзовий Ілліч (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 49).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Велично нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. К. Псал. 108. Як у нас велично та пишно. МВ. (О. 1862. ІІI. 41). Ум. Величненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Велично нар. Величественно. Одягнися красотою шаною велично. К. Псал. 108. Як у нас велично та пишно. МВ. (О. 1862. ІІI. 41). Ум. величненько. Бабуся, сидячи за столом тихенько і величненько, якусь думку собі думала.

«Словники України on-line»

вели́чно - прислівник

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Велично - величественно; величаво, важно; царствено.

Ілюстрації

Велично.jpg|}