Варівко

Варівко, нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВАРІВКО, присудк. сл., діал. 1. Небезпечно. Варівко на Гавріїла орати (Словник Грінченка). 2. Ніяково, боязко. Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ВАРІВКО́, присудк. сл., діал. 1. Небезпечно. Варівко на Гавріїла орати (Сл. Гр.).

2. Ніяково, боязко. Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (Коцюб., І, 1955, 178).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.

«Словники України on-line»

варівко́ - присудкове слово (небезпечно; ніяково) ________________________________________ незмінювана словникова одиниця

Іноземні словники

українська-англійська Словник

risky

ЯНДЕКС словари

варівко Существительное 1. предик. диал. опасно 2. неловко

Словари и энциклопедии на Академике

• 1 варівко — присудкове слово небезпечно; ніяково незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови • 2 варівко — присудк. сл., діал. 1) Небезпечно. 2) Ніяково, боязко … Український тлумачний словник