Вариво

Вариво, -ва, с. = варево.

[1] 1. Те, що вариться або зварене (страва і т. ін.). На припічку палав вогонь, жінки варили якесь вариво (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 371); Діти набирали того варива дерев'яними ложками (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 28); Хазяйка саме виносила поросятам якесь вариво, що парувало на морозі в дерев'яному відрі (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 50); * Образно. Безвітряна спека перетворила повітря в гаряче вариво (Яків Баш, Проф. Буйко, 1946, 66).

2. розм. Кількість їстівного, потрібна для варіння на один раз. Оцих раків буде на вариво (Словник Грінченка); Риба не ловилась, пшоно вийшло. Ще вчора думалось [хлопцям], що його там на кілька варив буде, а виявилось — на дні пакета одна пригорща (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 78).

3. розм. Те саме, що варіння. Карпо і Одарка порішили ховати [покійника] впівдні: до того часу можна з варивом справитись (Панас Мирний, III, 1954, 137); Кухар розумівся на вариві далеко ліпше, ніж сама пані (Іван Франко, V, 1951, 285).

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВАРИВО страва, ЇЖА, варунок, як ім. <печене й> варене; (дія) варення, варіння.

Ілюстрації