Валити

Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. Ном. № 9639. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Ном. № 4660. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити. Маркев. 14 2.

Сучасні словники

Валити

1. (примушувати впасти) валяти, (догори ногами) перекидати, перевертати, (стіни) розвалювати; 2. (про рух, насуватися кудись масою) сунути, перти, (навально) валувати, насуватися, розм. (швидко, нестримно) ринути, перти.

Валити

вали́ти 1 дієслово недоконаного виду збивати; накладати; обтяжувати роботою; бити

вали́ти 2 дієслово недоконаного виду іти у великій кількості

вали́ти 3 дієслово недоконаного виду іти грубо, напролом

вали́ти 4 дієслово недоконаного виду прясти з клоччя вал

Валити

валяти; (стіни) обвалювати, розвалювати, розламувати, ламати, обурювати; (з ніг) збивати; (на коня) класти, накладати; (провину) спихати, звертати, звалювати, (з А на Б) перекладати; (сміття) скидати, накидати, (насипом) сипати; (хмарою) сунути, іти стіною, пливом пливти, зап. валом валити.

Валити

I 1) валить; опрокидывать; рушить, обрушивать; перен. сбрасывать, свергать; книжн. низвергать 2) (вину, ответственность и т.п.) разг. валить, сваливать

II (подыматься, падать, двигаться густой массой) валить

Валити

вали́ти / звали́ти все доку́пи. Змішувати, сплутувати що-небудь, не розбираючись, незважаючи на відмінності. І все ж у його серці чомусь жевріла образа на тих, хто валив усе докупи (Ю. Бедзик).

вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг кого і без додатка. 1. Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т. ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Але й тут чигають на тебе всякі хвороби та валять з ніг (навіть цей лист пишу у ліжку хорий (хворий)) (М. Коцюбинський); — О, що ви, отче, ми дуже, дуже раді вам, — поспішив запевнити Варава, не забуваючи якнайприродніше вдати, що горілка вже валить його з ніг (М. Стельмах); — Мій старий — то козарлюга: хоч кухлем (буде пити) — ніщо його з ніг не звалить... (О. Гончар); Страшенний гуркіт звалює мене з ніг. Я втрачаю свідомість... (П. Колесник). 2. Призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь. Дедалі туга за рідним краєм все дужче валила Павла з ніг, наче отой страшний голод у морі (В. Кучер); З ніг валить бабу горе! (С. Олійник); Добрі діти на ноги поставлять, а кепські з ніг звалять вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву. Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А. Головко); — Марія все роздає старцям, а мене звинувачує в злодійстві, валить з хворої голови на здорову (З журналу).

вали́ти че́рез пень коло́ду. Робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння. Дарма колоду через пень валити (Укр.. присл..).

ва́лом вали́ти / повали́ти. 1. Іти чи їхати у великій кількості (про людей). Заробітчани валом валили з північних губерній (О. Гончар); Коли в село повернувся із Таврії Роман Волошин, люди валом повалили до нього (М. Стельмах); (Палажка:) А як приїхав новий лікар, та як почули про його лікування, валом повалили хворі (А. Головко). ва́лом пе́рти, несхв. Між рядняних наметів пруть валом люди (М. Коцюбинський). 2. Рухатися суцільною масою. Чорний дим валом валив вище містка, а під містком догори колесами лежала машина (Ю. Смолич); Поміж виноградниками, курною польовою доріжкою, валом валить карнавал (О. Гончар). ва́лом точи́ти. — Ей, доню, доню, бач, з півночі Чорная хмара валом точить?.. (І. Франко).

Валити

(-лю, -лиш) недок. 1. кого; студ.; несхвальн. Необ'єктивно оцінювати знання студентів на екзамені, виставляючи незадовільну оцінку. БСРЖ, 88; ПСУМС, 11. 2. кого; крим.; несхвальн. Доносити на когось, видавати когось. Валити колишніх друзяк поки що побоювався, не ризикнув (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 88; ЯБМ, 1, 148. 3. (звідки); крим., мол. Іти, тікати звідкись. - Так валимо в більярдну? А? - запитує Тюля (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); - Тобі чого? Вали звідсіля <...> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 88; ЯБМ, 1, 148. 4. муз. Голосно грати важку музику. ПСУМС, 10.

Ілюстрації

Див. також

Валити з ніг Матеріал з Вікісловника